Еврейские земледельческие колонии Юга Украины и Крыма


 
·  
История еврейских земледельческих колоний Юга Украины и Крыма
 
·  
Еврейские земледельческие колонии Херсонской губернии
 
·  
Еврейские земледельческие колонии Екатеринославской губернии
 
·  
О названиях еврейских земледельческих колоний Юга Украины
 
·  
Частновладельческие еврейские земледельческие колонии Херсонской губернии
 
·  
Религия и еврейские земледельческие колонии
 
·  
Просвещение в еврейских земледельческих колониях (XIX - начало XX веков)
 
·  
Здравоохранение в еврейских земледельческих колониях (XIX - начало XX веков)
 
·  
Быт евреев-земледельцев (XIX - начало XX веков)
 
·  
Юденплан
 
·  
Погромы в годы Гражданской войны
 
·  
Еврейские национальные административные единицы Юга Украины (1930 г.)
 
·  
Калининдорфский еврейский национальный район
 
·  
Сталиндорфский еврейский национальный район
 
·  
Новозлатопольский еврейский национальный район
 
·  
Отдельные еврейские земледельческие поселения Юга Украины, основанные в 1920-1930 гг.
 
·  
Еврейские поселения в Крыму (1922-1926)
 
·  
Еврейские населенные пункты в Крыму до 1941 г.
 
·  
Еврейские колхозы в Крыму
 
·  
Фрайдорфский и Лариндорфский еврейские национальные районы
 
·  
Катастрофа еврейского крестьянства Юга Украины и Крыма
 
·  
Еврейские земледельческие колонии и поселения Юга Украины и Крыма после освобождения в 1944 г.
 
·  
Отдельные статьи по теме
 
·  
Приложения:
 
·  
Воспоминания, статьи, очерки, ...
 
·  
Данные о колониях Херсонской губернии
 
·  
Данные о колониях Екатеринославской губернии
 
·  
Списки евреев-земледельцев Херсонской губернии
 
·  
Списки евреев-земледельцев Екатеринославской губернии
 
·  
Воины-уроженцы еврейских колоний, погибшие, умершие от ран и пропавшие без вести в годы войны
 
·  
Уроженцы еврейских колоний - жертвы политических репрессий
 
·  
Контакт

 
·  
Colonies of Kherson guberniya
 
·  
Colonies of Ekaterinoslav guberniya
 
·  
The Jewish national administrative units of South Ukraine (1930)
 
·  
Kalinindorf jewish national rayon
 
·  
Stalindorf jewish national rayon
 
·  
Novozlatopol jewish national rayon
 
·  
Separate Jewish agricultural settlements of the South of Ukraine founded in 1920-1930
 
·  
The Jewish settlements in Crimea (1922-1926)
 
·  
The Jewish settlements in Crimea till 1941
 
·  
Fraydorf and Larindorf Jewish national rayons



Ірина Носова      

Михаил Выгон


Носова Ірина Михайлівна, 04.08.1988 р.н. У 2006 р. закінчила загальноосвітню школу у селі Пролетарське (колишня єврейська землеробська колонія №7 Графська, з 2016 р. - село Новозлатопіль Розівського району), а в 2014 р. - Запорізький національний університет, спеціальність "Історія". Вчителька історії у Солодководненському НВК. Членкиня ГО "Гуляйпільські старожитності". Досліджує історію єврейських землеробських колоній Маріупольського повіту Катеринославської губернії.

«Праведні вчителі» єврейських землеробських колоній Графського приказу Маріупольського повіту Катеринославської губернії

     Єврейські землеробські колонії Графська, Солодководна, Зелене Поле, Надійна, які від 1874 р. входили до складу Графського приказу Маріупольського повіту, були засновані у середині 19 століття вихідцями з північно-західних губерній Російської імперії. Переселенці, будучи представниками юдаїзму, після облаштування на новому місці неодмінно обирали релігійних лідерів громади та розпочинали процес побудови молитовних будинків.

     Юдейських лідерів у землеробських колоніях слід називати духовними рабинами або «праведними вчителями» і відрізняти від казенних рабинів. Як правило, посаду духовного рабина посідав найавторитетніший чоловік, який був наставником громади, добре знав основи Єврейського Закону, здійснював релігійні обряди та проводив службу в молитовних будинках чи синагогах. Духовний рабин у колоніях міг не мати відповідної рабинської освіти [22].

     Першим рабином новостворених шести єврейських колоній Катеринославщини був засновник колонії Графської (сучасне село Новозлатопіль Розівської ОТГ) Шломо-Залман Галеві Комісарук (1798–1853). Ш.-З. Комісарук прибув у 1848 р. до Графської з містечка Расейняй Ковенської губернії, де також служив рабином. Будучи правнуком Віленського Гаона (1720–1797), Комісарук виховав своїх синів глибоко релігійними людьми. Старший син Лейб володів ремеслом мохеля. Менший син Пінхас навчався рабинській та шохетській справі у Расейняй, отримав цінний досвід від батька і після його смерті став молодим 23-річним рабином колонії Графської. 1854 р. чоловік був мобілізований до війська, де навчився основ лікувальної справи, що допомогло йому в майбутньому діяти в колонії у якості фельдшера [16].

     Рабин Пінхас Комісарук (1830–1897) завжди брав до уваги потреби свого народу і діяв в інтересах колоністів. Зокрема, як шохет, у якості винятку він міг здійснити забій птиці та худоби, яка мала ознаки некошерності [16]. У колоніях Графського приказу рабин П. Комісарук виконував також обов’язки мохеля [4–8]. Під час погромів 1880-х років чоловік був відомий своєю безкорисливою відданістю допомозі стражденним. Щоразу, коли надходила звістка про погром, він їхав доглядати за пораненими чи проводити похорони жертв [2, с. 18–19].

     За часів служіння рабина П. Комісарука у Графській була побудована глиняна синагога під солом’яним дахом. Сам рабин також жив скромно – у казенному будинку, критому соломою. Втративши першу дружину під час пологів, чоловік двічі одружувався повторно, оскільки того вимагала традиція. Виростив і виховав сімох дітей, а його старший син Залман став рабином у селі Василівка Павлоградського повіту.

     Пінхас Комісарук передчасно помер від пневмонії у віці 67 років. На його похороні були присутні рабини усіх єврейських колоній Катеринославщини [16]. В єврейські газеті «Ха-Меліц» з приводу смерті рабина П. Комісарука було надруковано відповідний некролог: «27 день адара був для нас днем трауру та скорботи, тому що у цей день пішов з життя на 67-му році життя Рабин, Гаон, Аб Дин цього місця Пінхас Комісарук, який служив на славу нашої колонії як рабин та шохет більше 30 років» [20].

     Після смерті рабина Пінхаса Комісарука духовним наставником у Графській служив Хаїм-Гірш Ліпскар. Його ім’я зафіксоване у метричних книгах Маріупольської синагоги та переліку жертводавців видання книги Калонімуса Ейзінбода [1]. На межі ХІХ–ХХ ст. у Графській була зведена цегляна синагога, будівля якої наразі переживає свої найгірші часи під російською окупацією.

     З 1907 до 1921 р. рабином Графської служив Яків Шифрін. Син рабина Ієгуда-Лейб Шифрін згадує про ті часи наступне: «У громаді була чудова синагога, кошерна міква, казенна школа… Я пам'ятаю, що серед старих євреїв були знавці Тори, і мій батько вчив з ними у будні і Суботу Мішну, Ейн Яаков і Галаху» [3].

     Яків Шифрін був останнім духовним наставником колоністів Графської. У буремні роки Української революції рабин об’єднав вірян у спільній молитві, проте 1919 р., дізнавшись про погром і масове вбивство євреїв у сусідніх колоніях Трудолюбівці та Нечаївці, закликав колоністів покинути Графську і шукати прихистку в інших населених пунктах. У 1921 р. родина рабина виїхала до литовського містечка Шидлово. Більшість колоністів Графської дослухалася до порад рабина і також емігрувала за кордон.

     Колонія Солодководна Графського приказу була заснована у 1853 р. З метричних книг Маріупольської синагоги нам відомо, що у 1880-х роках обряд обрізання у даній колонії проводив Рувін Домбровський [4]. Імовірно, він був і духовним рабином громади в ті часи та служив у невеличній глиняній синагозі, яка нічим не відрізнялася від житлових казенних будинків колонії [23]. З 1890-го протягом щонайменше двох наступних десятиліть рабином Солодководної служив Іцхак-Гірш Бер Лейбович Марголін, міщанин містечка Лоша Ігуменського повіту Мінської губернії [5–9].

     Рабин І.-Г. Марголін (1849–1940) був досвідченим мохелем і відмінно обізнаним у справі шхити євреєм. У 1902 р. він написав і опублікував «Правила для різників худоби за єврейським законом», а у 1911 р. видав друком книгу «Когелет Іцхок. Тлумачення різних релігійних узаконень». Як стверджує правнук Марголіна доктор філософії, професор Нью-Йоркського університету Г.Я. Естрайх, перу рабина належав ще один рукопис на релігійну тематику, однак у круговерті подій Німецько-радянської війни він був загублений [12]. Праці солодководненського «праведного вчителя» є не лише цінними релігійними творами, але й історичними джерелами, адже містять перелік колоністів, які пожертвували кошти на видання книги.

     Іцхак-Гірш Марголін мав сімох дітей. З листа правнука рабина, математика, професора Університету ім. Бар-Ілана І.Р. Ліфлянда нам відомо, що в останні роки життя Марголін проживав у м. Пологи разом зі своєю онукою Раїсою Ліфлянд [13]. Помер рабин у 1940 році у віці 91 року.

     Колонія Зелене Поле (сучасне село Зеленопіль) була заснована у 1853 році. З архівних джерел відомо, що у 1880-х роках мохелем та, імовірно, рабином колонії був Елі Свідлер [4]. У другій половині ХІХ ст. Свідлерів у Зеленополі було близько десяти родин, які походили з містечка Мядель Віленської губернії [10]. Тому Зеленопіль серед євреїв-колоністів Катеринославщини називали Мядлером.

     У 1890–1900-х роках у затишній цегляній синагозі з зеленим куполом, яка зберіглася до наших часів, рабином Зеленополя служив Еліазор-Хаїм Носелевич Калманович (1857–?) [5–9]. Родина Калмановича походила з містечка Траби Ошмянського повіту Віленської губернії [10] і в Зеленополі жила у казенному будинку на дві кімнати [23]. Як склалася доля рабина Е.-Х. Калмановича наразі невідомо, проте у деталях відомо про обставини смерті його брата. Ідл Калманович (1869–1941), а також нащадок рабина к. Графської Ш.-З. Комісарука Соломон Комісарук загинули від жорстоких тортур, які публічно вчинили над зеленопільськими віруючими євреями німецькі окупанти у свято Йом-Кіпур восени 1941 р. [11, 13].

     У 1911 р. рабином Зеленополя був Мордехай-Яків Голінкин [18]. Колонія Надійна була заснована у 1855 році і в народі називалася Вільнером. Метричні книги Маріупольської синагоги свідчать, що у 1880–1900-ті роки обряд обрізання проводив колоніст Хаїм Вульфович Душацький [4–9]. Чи служив Душацький духовним рабином Надійної, достеменно невідомо. Проте у 1869 році він був обраний шульцем цієї колонії, отже, користувався авторитетом серед односельців [12]. У 1890 році Хаїм Вульфович проживав у саманному будинку і мав сімох синів [23].

     В останнє десятиліття дев’ятнадцятого століття рабином Надійної був Єхиель-Михель Фотс [21], а у 1911 р. – Елі Любан [18].

     Отже, рабини у землеробських колоніях Графського приказу Катеринославщини були найавторитетнішими членами громад. Більшість «праведних вчителів» виконувала обов’язки рабина, мохеля та шохета одночасно і залишалася на своїй посаді протягом кількох десятиліть. Рабини Шломо-Залман та Пінхас Комісаруки мали відповідну рабинську освіту, а рабин Іцхак-Гірш Марголін був автором праць на релігійну тематику.

     Література:

1. Eizinbod Shmuel Kalonymus. Sefer Imrei Shmuel, helek shlishi (translated from Hebrew). Warsaw, 1912. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/ Colonies_of_Ukraine/Imrei_Shmuel_names.html
2. Freedman K. Our father’s harvest. A history of the Komisaruk (Komesaroff) family. Petach Tikvah, 1982.
3. Rabbi Yaakov Shifrin. Kol Yaakov. Introduction by the author's son Yehudah-Leib Chikel Shifrin (translated from Hebrew). Jerusalem, 5741 [1981]. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/ documentsonline.htm
4. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 5. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1885 рік.
5. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 11. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1890 рік.
6. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 12. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1891 рік.
7. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 15. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1894 рік.
8. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 20. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1900 рік.
9. Державний архів Донецької області. Ф. 211. Оп. 1. Спр. 24. Метрична книга записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть за 1905 рік.
10. Державний архів Запорізької області. Ф. 12. Оп. 2. Спр. 281. Ревізькі казки євреїв-переселенців колоній Зелене Поле, Надійна, Начаївка та ін.
11. Державний архів Запорізької області. Ф. Р-1844. Оп. 1. Спр. 3. Акти про звірство, злодіяння та заподіяну шкоду, списки замучених, розстріляних німецько-фашистськими загарбниками в період тимчасової окупації Новозлатопільського району Запорізької області.
12. Державний архів Одеської області. Ф. 6, Оп. 4, Спр. 21030. Арк. 6. Виборний лист про вибори спільнотою колонії Надійної на посаду шульца.
13. Лист Анни Ходос Іллі Еренбургу. 28.09.1944 р. URL: https://www.yadvashem.org
14. Лист Геннадія Естрайха Ірині Носовій. 29.04.2023 р. Архів автора.
15. Лист Іллі Ліфлянда Ірині Носовій. 29.04.2023 р. Архів автора.
16. Лист Хаїма Фрідмана Ірині Носовій. 08.02.2019 р. Архів автора.
17. Марголін І.-Г. Когелес Іцхок. Правила для різників худоби за єврейським законом. Твір І. Марголіна. Вільна : Типографія Л. Л. Маца, 1902. URL: https://hebrewbooks.org/7370
18. Марголін І.-Г. Когелет Іцхок. Тлумачення різних релігійних узаконень. Твір рабина І.-Г. Марголіна. Полтава: Типографія Рабіновича, 1911. [переклад на англійську мову]. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/Kehilat_Yitskhakl_names.html
19. Матеріали про злодіяння над радянськими громадянами німецько-фашистських загарбників по Новозлатопільському району Запорізької області. 1944 рік. URL: https://www.yadvashem.org
20. Некролог рабину П. Комісаруку. Ха-Меліц : С.-Петербург, 1897. Вип. 12(24) березня. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/obit.htm
21. Пасік Я. Дані про колонії Катеринославскої губернії URL: http://evkol.ucoz.com/colony_ekaterinoslav-2.htm
22. Пасік Я. Релігія та єврейські землеробські колонії. URL: http://evkol.ucoz.com/religion.htm
23. Улєйніков Л. Єврейські землеробські колонії Катеринославської губернії в 1890 р. Санкт-Петербург : Тип. и літ. Бермана и Рабіновича, 1891. 210 с. URL: http://bernshtam.name/colony/Uleinikov

Стаття Ірини Носової "«Праведні вчителі» єврейських землеробських колоній Графського наказу Маріупольського повіту Катеринославської губернії"    
опублікована у збірнику "Історична пам’ять та тенденції історичної науки : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного    
підвищення кваліфікації, 4 листопада – 15 грудня 2024 року. – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2024. С. 115-119"     

27-01-2025    



Iryna Nosova      

Михаил Выгон


Iryna Nosova, born on August 4, 1988. In 2006 she graduated from a secondary school in the village of Proletarske (formerly the Jewish agricultural colony No. 7 Grafska, since 2016 - the village of Novozlatopil, Rozivskyi district), and in 2014 she graduated from Zaporizhzhia National University with a degree in History. Iryna is a history teacher at Solodkovodnenskyi ETC. Member of the NGO "Huliaipole Antiquities". She researches the history of Jewish agricultural colonies in the Mariupol district of the Yekaterinoslav province.

"RIGHTEOUS TEACHERS" OF THE JEWISH AGRICULTURAL COLONIES OF THE COUNT’S OFFICE IN THE MARIUPOL DISTRICT OF THE EKATERINOSLAV GOVERNORATE

     The Jewish agricultural colonies of Grafska, Solodkovodna, Zelene Pole, and Nadiyna, which became part of the Grafska Office of the Mariupol District in 1874, were founded in the mid-19th century by settlers from the northwestern governorates of the Russian Empire. Being adherents of Judaism, the settlers, after establishing themselves in their new location, with no exceptions appointed religious leaders for their communities and initiated the construction of prayer houses.

     Jewish leaders in agricultural colonies should be referred to as spiritual rabbis or "righteous teachers" and distinguished from state-appointed rabbis. Typically, the position of a spiritual rabbi was held by the most respected man in the community, who acted as a mentor, possessed deep knowledge of Jewish Law, performed religious rituals, and conducted services in prayer houses or synagogues. A spiritual rabbi in the colonies might not have had formal rabbinical education [22].

     The first rabbi of the newly established six Jewish colonies in the Katerynoslav region was Shlomo-Zalman Halevi Komissaruk (1798–1853), the founder of the Grafska colony (now the village of Novozlatopil, Rozivska Hromada). In 1848, Komissaruk arrived in Grafska from the town of Raseiniai in the Kovno Governorate, where he had also served as a rabbi. As a great-grandson of the Vilensky Gaon (1720–1797), Komissaruk raised his sons as deeply religious individuals. His eldest son, Leib, was skilled in the craft of a mohel. His younger son, Pinchas, studied rabbinical and shochet practices in Raseiniai, gaining valuable experience from his father. After his father’s passing, Pinchas became the young 23-year-old rabbi of the Grafska colony. In 1854, he was conscripted into the army, where he learned the basics of medicine, which later enabled him to serve as a feldsher (medical practitioner) in the colony [16].

     Rabbi Pinchas Komissaruk (1830–1897) was always attentive to the needs of his people and acted in the best interests of the colonists. As a shochet, he was permitted, in exceptional cases, to slaughter poultry and livestock that showed signs of non-kosher status [16]. In the colonies of the Grafska Office, Rabbi P. Komissaruk also served as a mohel [4-8]. During the pogroms of the 1880s, he became known for his selfless dedication to helping those in distress. Whenever news of a pogrom reached him, he would immediately travel to care for the wounded or conduct funerals for the victims [2, pp. 18-19].

     Pinchas Komissaruk passed away prematurely from pneumonia at the age of 67. His funeral was attended by rabbis from all the Jewish colonies of Katerynoslav region [16]. The Jewish newspaper Ha-Melitz published an obituary upon his passing: "The 27th day of Adar was a day of mourning and sorrow for us because, on this day, at the age of 67, our Rabbi, Gaon, and Av Beit Din of this place, Pinchas Komissaruk, departed this life. He served our colony with honor as a rabbi and shochet for more than 30 years" [20].

     After the death of Rabbi Pinchas Komissaruk, the spiritual leader of Grafska was Chaim-Hirsh Lipskar. His name is recorded in the metric books of the Mariupol synagogue and in the list of donors for the publication of Kalonymus Eisinbod’s book [1]. At the turn of the 19th and 20th centuries, a brick synagogue was built in Grafska, a building that is now experiencing its worst times under Russian occupation.

     From 1907 to 1921, the rabbi of Grafska was Yakov Shifrin. His son, Rabbi Yehuda-Leib Shifrin, recalled those times as follows: "The community had a wonderful synagogue, a kosher mikvah, and a state school… I remember that among the elderly Jews, there were scholars of the Torah, and my father studied with them on weekdays and on Shabbat—Mishnah, Ein Yaakov, and Halakha" [3].

     Yakov Shifrin was the last spiritual leader of the colonists of Grafska. During the turbulent years of the Ukrainian Revolution, he united the faithful in communal prayer. However, in 1919, upon learning of the pogrom and mass murder of Jews in the neighboring colonies of Trudolyubivka and Nechaivka, he urged the colonists to leave Grafska and seek refuge in other settlements. In 1921, the rabbi's family moved to the Lithuanian town of Shidlov. Most of the colonists of Grafska heeded his advice and also emigrated abroad.

     The Solodkovodna colony of the Grafska Prikaz was founded in 1853. From the metric books of the Mariupol synagogue, we know that in the 1880s, the circumcision ritual in this colony was performed by Ruvin Dombrovsky [4]. It is likely that he was also the community’s spiritual rabbi at that time, serving in a small clay synagogue that was indistinguishable from the colony’s state-owned residential buildings [23]. From 1890 and for at least the next two decades, the rabbi of Solodkovodna was Itzhak-Hirsh Ber-Leibovich Margolin, a townsman from Losha, Igumen County, Minsk Governorate [5-9].

     Rabbi I.-H. Margolin (1849–1940) was an experienced mohel and an expert in the practice of shechita. In 1902, he wrote and published "Rules for Butchers According to Jewish Law", and in 1911, he printed the book "Kohelet Itzhok. Interpretations of Various Religious Laws." According to his great-grandson, Dr. G.Ya. Estraykh, a professor at New York University, Rabbi Margolin also authored another manuscript on religious topics, but it was lost in the turmoil of the German-Soviet War [12]. The works of the Solodkovodna "righteous teacher" are not only valuable religious texts but also historical sources, as they contain a list of colonists who donated funds for the publication of the book.

     Yitzhak-Hirsh Margolin had seven children. From a letter by the rabbi's great-grandson, mathematician, and professor at Bar-Ilan University, I.R. Liflyand, we know that in the last years of his life, Margolin lived in the city of Pology together with his granddaughter Raisa Liflyand [13]. The rabbi passed away in 1940 at the age of 91.

     The colony of Zelene Pole (modern village of Zelenopil) was founded in 1853. Archival sources indicate that in the 1880s, the mohel and, presumably, the rabbi of the colony was Eli Swidler [4]. In the second half of the 19th century, there were about ten Swidler families in Zelenopil, originating from the town of Myadel, Vilna Governorate [10]. Because of this, Zelenopil was referred to as Myadler among the Jewish colonists of Katerynoslav region.

     In the 1890s-1900s, the rabbi of Zelenopil served in a cozy brick synagogue with a green dome, which has survived to this day. His name was Eliazor-Khaim Noselevich Kalmanovich (1857 - ?) [5-9]. The Kalmanovich family came from the town of Traby, Oshmiany County, Vilna Governorate [10] and lived in a two-room government house in Zelenopil [23]. The fate of Rabbi E.-Kh. Kalmanovich remains unknown, but the circumstances of his brother’s death are well documented. Idl Kalmanovich (1869-1941), along with Solomon Komissaruk, a descendant of Rabbi Sh.-Z. Komissaruk of the colony of Grafska, were tortured to death by German occupiers in Zelenopil during Yom Kippur in the autumn of 1941 [11, 13].

     In 1911, the rabbi of Zelenopil was Mordechai-Yaakov Golinkin [18]. The colony of Nadiyna was founded in 1855 and was popularly known as Vilner. The metric books of the Mariupol Synagogue indicate that during the 1880s-1900s, the ritual of circumcision was performed by the colonist Khaim Vulfovich Dushatsky [4-9]. Whether Dushatsky served as the spiritual rabbi of Nadiyna is not definitively known. However, in 1869, he was elected as the shulz (community leader) of the colony, suggesting he held considerable authority among his fellow villagers [12]. By 1890, Khaim Vulfovich lived in an adobe house and had seven sons [23].

     In the last decade of the 19th century, the rabbi of Nadiyna was Yekhiel-Mikhel Fots [21], while in 1911, it was Eli Luban [18].

     Thus, rabbis in the agricultural colonies of the Grafska Chancellery in Katerynoslav region were the most respected members of their communities. Most of these "righteous teachers" simultaneously carried out the duties of a rabbi, mohel, and shochet, often remaining in their position for several decades. Rabbis Shlomo-Zalman and Pinchas Komissaruk had formal rabbinical education, while Rabbi Yitzhak-Hirsh Margolin was the author of works on religious topics.

     LITERATURE

1. Eizinbod Shmuel Kalonymus. Sefer Imrei Shmuel, helek shlishi (translated from Hebrew). Warsaw, 1912. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/ Colonies_of_Ukraine/Imrei_Shmuel_names.html
2. Freedman K. Our father’s harvest. A history of the Komisaruk (Komesaroff) family. Petach Tikvah, 1982.
3. Rabbi Yaakov Shifrin. Kol Yaakov. Introduction by the author's son Yehudah-Leib Chikel Shifrin (translated from Hebrew). Jerusalem, 5741 [1981]. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/ documentsonline.htm
4. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 5. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1885.
5. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 11. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1890.
6. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 12. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1891.
7. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 15. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1894.
8. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 20. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1900.
9. State Archives of Donetsk Region. Fund 211. Inventory 1. Case 24. Metric book of records on births, marriages, divorces, and deaths for 1905.
10. State Archives of Zaporizhzhia Region. Fund 12. Inventory 2. Case 281. Revision lists of Jewish settlers in the colonies of Zelene Pole, Nadiyna, Nachaivka, and others.
11. State Archives of Zaporizhzhia Region. Fund R-1844. Inventory 1. Case 3. Acts of brutality, crimes, and damages, lists of those tortured and executed by the German-Fascist invaders during the temporary occupation of the Novo-Zlatopil district of the Zaporizhzhia region.
12. State Archives of Odesa Region. Fund 6. Inventory 4. Case 21030. Sheet 6. Election sheet about the election of the shulz of the Nadiyna colony community.
13. Letter from Anna Khodos to Ilya Ehrenburg. 28.09.1944. URL: https://www.yadvashem.org.
14. Letter from Hennadiy Estraykh to Iryna Nosova. 29.04.2023. Author’s archive.
15. Letter from Ilya Liflyand to Iryna Nosova. 29.04.2023. Author’s archive.
16. 15. Letter from Ilya Liflyand to Iryna Nosova. 29.04.2023. Author’s archive.
17. Margolin I.-G. Kogeles Itzhok. Rules for Butchers According to Jewish Law. Work of I. Margolin. Vilya: L. L. Matz Printing House, 1902. URL: https://hebrewbooks.org/7370
18. Margolin I.-G. Kogeleth Itzhok. Interpretation of Various Religious Legislation. Work of Rabbi I.-G. Margolin. Poltava: Rabinovich Printing House, 1911. [English translation]. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/Kehilat_Yitskhakl_names.html
19. Materials on the Crimes Committed by German-Fascist Invaders Against Soviet Citizens in the Novo-Zlatopil District of Zaporizhzhia Region. 1944. URL: https://www.yadvashem.org.
20. 20. Obituary for Rabbi P. Komisaruk. Ha-Melitz: St. Petersburg, 1897. Issue 12(24) March. URL: https://kehilalinks.jewishgen.org/Colonies_of_Ukraine/obit.htm
21. Pasik Y. Data on the Colonies of the Yekaterinoslav Governorate. URL: http://evkol.ucoz.com/colony_ekaterinoslav-2.htm
22. 22. Pasik Y. Religion and Jewish Agricultural Colonies. URL: http://evkol.ucoz.com/religion.htm
23. Uleynykov L. Jewish Agricultural Colonies of the Yekaterinoslav Governorate in 1890. St. Petersburg: Berman and Rabinovich Printing and Literature, 1891. 210 pages. URL: http://bernshtam.name/colony/Uleinikov

The article by Iryna Nosova, "The 'Righteous Teachers' of the Jewish Agricultural Colonies of the Grafska Order in Mariupol County, Katerynoslav Province",    
was published in the collection "Historical Memory and Trends in Historical Science: Materials of the All-Ukrainian Scientific and    
Pedagogical Qualification Advancement, November 4 – December 15, 2024. – Lviv – Toruń: Liha-Pres, 2024, pp. 115-119"    

For publishing on site translated into English by Oleksandr Machai    

27-01-2025    

    Замечания, предложения, материалы для публикации направляйте по адресу:     ya.pasik@gmail.com
    Copyright © 2005